Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Вам не пришло письмо с кодом активации?

Войти

 
Расширенный поиск

51328 Сообщений в 4434 Тем- от 1591 Пользователей - Последний пользователь: Аня с моторчиком

16 Декабря 2018, 20:12:50
Форум черкасских велобайкеровВелопоездки и велопутешествияВелопутешествияОтчеты и результаты (Модераторы: Billy, Pavka, Edwardpo)Трахтемирів (18.06 - 20.06)
Страниц: [1] 2   Вниз
Печать
Автор Тема: Трахтемирів (18.06 - 20.06)  (Прочитано 3026 раз)
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему.
MaZiLo
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 361



Просмотр профиля
« : 23 Июня 2016, 22:51:48 »

Учасники MaZiLo, Nazar, toru_st, Blades, Король Артур, Topman

Перший день.
Рано-вранці, приїхавши на залізничний вокзал я там зустрів Короля Артура та toru_st. Чуть пізніше під’їхали Blades та Topman, Nazar запізнювався. Розділившись на дві групи ми погрузились в дизель-поїзд. Я очікував, що нас будуть крити матом, але поїздка пройшла тихо та мирно, деякі люди нам допомагали,  розпитували куди ми та про велосипеди, також звучало класичне питання про ціну велосипеда.
Приблизно через пів-години  ми десантувались в Чапаєвці. Nazar таки запізнився на поїзд, повідомив нас, що буде добиратися своїм ходом. Привели себе в порядок, перевірили велосипеди та рушили в дорогу.


 
Дорога йшла лісом, було трохи душно та й сонце припікало, але легкий вітерець та затінок від дерев давали нам прохолоду. Не встигли ми заїхати в перше ж село, Кедина гора, як Topman сказав, що йому потрібно в магазин, зранку він нічого не їв, тому потрібно підкупити щось пожувать. Зачекали поки він затариться ніштяками та  перекусить,  ми рушили далі. Після Коробівки відкривались красиві простори, мене вразило різноманіття трав вздовж дороги.


Минувши  Комарівку ми заїхали в ліс, до розвалин містка, я зупинив групу для короткого відпочинку. Трохи покормили комарів та й самі перекусили, поїхали в сторону Домантово, в лісі надибали на першу багнюку та безліч павутиння.






Доїхавши до розвилки, що перед  Дмитрівкою, ми «махнули рукою» та поїхали по кращій дорозі. Як виявилось даремно махали, зійшли  з маршруту.  Петля була невеличка,  зате подивились на село та пригадали поїздку «в пошуках Дмитрівки», я учасникам не був, про неї тільки читав.

 
За Дмитрівкою  було багатецько шовковиць і одна таки звабила нас. Правда, як на мене на смак вона не дуже, може виною тому дощі.

 
В обід доїхали до Сушок, там же стали на обідній відпочинок. В декого закінчувалась вода, тому далі ми рушили виглядаючи криниці.

 
В Прохоровці зупинились біля церкви, поруч з церквою була колонка з водою. Король Артур пригадав, що тут десь є пам’ятник на якому зображена картина Т.Г.Шевченка, яку він на намалював на тому ж місці, де встановлений пам’ятник. Розпитали місцевого жителя, Король Артур вирішив з’їздити глянути, поки група поповнює запаси води(в результаті виявилось, що то не той пам’ятник).



 
Так ми стояли, жартували один з одного, поки не почули нецензурну мову - в Topman щось з переднім гальмом. При детальному огляду виявилось, що потік дот, гальма немає… пічалька  Грустный


Тут ще Nazar зателефонував та сказав, що він уже в Каневі і «обрадував» нас новиною, що над Трахтемировом збирається велике скупчена хмар та суне в нашу сторону. І таки да, виїхавши на відкриту місцевість я замітив, що позаду нас, над Каневом зібрались немаленькі тусовки грозових хмар. Для повного щастя тут же почав накрапити дощик.
До Канева доїхали в супроводі того ж дощику, біля АТБ зустріли Nazar та Влада (якщо не помиляюсь), з яким він приїхав з Черкас. Nazar оглянувши гальмо сказав, що Topman умудрився загубити одну колодку. Обговоривши ситуацію вирішили, що Topman з Nazar поїдуть шукати веломагазин чи щось подібне, частина залишається з велосипедами, а частина йде скуплятись.  Поки робили покупки розпочалась гроза. Скупившись, ми розподілили продукти… і гроза пройшла..  а наших все немає. Зателефонував до Topman - машинку на заміну вони знайшли,  тільки там щось не підходить і вони вирішили приварити машинку до вилки  Обеспокоенный. Варить будуть десь біля бронепоїзда, тому ми поїхали туди. Ждать…. Ждали довго Плачущий



І тут вони приїхали

 
Nazar запевнив, що машинка приварена надійно та якісно. Так що, якщо кому потрібна вилка – не бита, не крашена, не варена…  Веселый
Ще Topman витягнув з рюкзака пакет шовковиці і жалібним голосом просить взяти собі в рюкзак, а я дивлюсь – з пакета тече сік з шовковиці…. Капець, нафіг таке щастя  Смеющийся. Всі дружно його послали, адже ми й так розкидали продукти собі в баули, один Nazar зголосився везти пакет  шовковиці в руках.
По дорозі до Бучака робили зупинку, щоб нарвати липу для чаю. В планах було заїхати на ГАЕС та Бабину гору, але через затримку в Каневі часу була обмаль, тому ми відправились прямо до озера. Біля озера була куча людей, хороші місця були зайняті. Поїхали до кринички набрати воду. Біля криниці зустріли прикольного чувака, який в широких штанах, з довгим волоссям, яке розвівалось позаду, промчався повз нас на простенькому велосипеді.
Місце для табору ми таки знайшли, але дістатись туди було не легко.





Озеро розкинулось внизу, для трьох палаток малувато місця, але ми вмостились.
Через деякий час ми вже смакували смачною кашею та чаєм, що приготував Blades.


Розслабившись почали думати, що робити з пакетом шовковиці і в когось виникла геніальна ідея зварити варення, сказано зроблено, Blades готує варення.


А вночі нас накрив ДОЩ. Спалось мені не дуже, чому довго не міг заснути. Та ще храповий переклик самців (наша палатка стояла по центру). Але як тільки бахнув грім все затихло, навіть самці)))  Коли гриміло над нами, то я пробував рахувати скільки секунд лунає грім, виходило 15-17 секунд, а блискавки лупили не зупиняючись, в палатці було світло як вдень.
Уже в Черкасах всі дивувались, як нас в палатках не змило. В палатці було сухо та комфортно, те що був сильний дощ я й не замітив Улыбка.
За день проїхали близько 100 км, поломок 1 шт.

День другий
Зранку стояла похмура погода, про фотографування Бучака в проміннях ранкового сонця не було й натяку.


Все було мокре, хлопці казали, що палатки стояли в великій калюжі. Все що було в тамбурі частково знизу намокло.


Blades зранку нас нагодував вівсяною кашею приправленою згущеним молоком.  Поки їли – виглянуло сонце, згортати табір ніхто не поспішав, тому виїхали ми тільки близько 12 дня.


Далі по плану у нас була криниця Рожена, але далеко ми не заїхали.

 
Після дощу все розкисло, я розпитав дорогу у місцевих мужиків-рибаків на рибному господарстві - після дощу там буде "весело", тому було вирішено виїхати на основну дорогу і нею прямувати на Григорівку, а криницю залишити на майбутнє.
По дорозі в Іваньки зустріли декілька колоритних людей, иабуть екопоселенців, уточнили дорогу і через деякий час пройшовши кучу багнюки та калюж вискочили на асфальт. А далі був веселий спуск до самих Іваньків, життя налагоджувалось)

 
Дуже здивувала дорога, яка по карті генштаба була вказана як головна


По дорозі до Григорівки наткнулись на танк, взагалі на півострові дуже багато всякого присвяченого ВВВ.

 
В’їхавши в Григорівку, народ повернув в сторону якихось розвалин, я думав, що за дурниця – воно не варте уваги, а даремно - за розвалинами нам відкрився пречудовий вид


 
Тут у мене вперше з’явилось відчуття, що я в Криму: жара, круті горки, водяні простори.
Nazar знайшов шолом, спочатку приміряв його, а потім спробував розбити… Веселый

 
Спустившись до низу по крутому спуску я почув запах смаленого, в когось горіли гальмівні колодки.
Через пару сотню метрів ми найшли магазин. Напрямок підказав турист, що сидів на зупинці. Піших туристів та велотуристів на півострові безліч, на відрізку від Григорівки до Луковиці нам назустріч постійно їхали велогрупи і біля танка дві групи зустріли.. В магазині закупились морозивом так квасом, квас хоч і був поганенький, але пішов на ура) . Магазинчики простенькі, вулички вузенькі, круті горки, спека неймовірна, знову «кримське дежавю». Тут нас Король Артур «обрадував», що тут сама крута горка, яку він бачив з минулого походу. В планах була Ігнатенкова гора та Козацький двір, гора виявилась невеличким пагорбом, але з неї був пречудовий вид.


 
А ще там був Перун


Козацький двір ми якось дружньо проігнорили і вернулись до підніжжя крутої горки. Там набрали води чудернацьким методом.

 
І вперед…. А попереду жесть, це те саме відчуття, коли вкручуєш, заїхав на вершину, заїхав за поворот, а там ще одна горка і так декілька раз… а потім спуск, такий довгий та приємний)


Надибали на водопадик, і тут же за словами підказкою tim-tom десь є джерело, але хлопці чкурнули вперед не шукаючи, тільки коли я їх наздогнав докірнув, що ж ми будемо пити/їсти. Місцевий мужичок сказав джерела тут ніякого немає, але він може запропонувати альтернативне джерело.


 
Напір води був просто «бєшєний», Nazar після кількох веселих спроб все таки зміг без мокрих наслідків набрати воду в тару.
Після Луковиці ми звернули в сторону Зарубинского мису, дорога була розчищена бульдозером, глина вогка, але їхати можна було.


Але далеко не від’їхали, Nazarу  зателефонували й повідомили погану новину, потрібно було терміново вирішити деякі питання((
Щоб на затримувати групу Nazar залишився на місці, аби не втратити сигнал мобільного, а ми рушили далі… і попали в «гранд-трофі». Після дощу глину розмило, велосипеди начало таскать, я «удачно» влетів в кілька калюж, вилку та каліпер залило повністю. 
Це вже трохи обмив Улыбка В Nazar вообще жесть була, жаль не свотографували, по приїзду до Черкас більшість "обвісу" струсилось  Улыбка


Невдовзі Nazar нас догнав, через емоції  він їхав доволі агресивно, всякі калюжі брав нахрапом. Фінальним акордом стало усвідомлення того, що ми заблудились і навігатор явно почав чудити і показувати якусь єресь. А ще toru_st звалився в калюжу і намочив телефон та рюкзак  Грустный
Трохи зорієнтувавшись  та й Nazar пригадав, що бачив поворот наліво, в потрібному напрямку. Я його не помітив, мою увагу в той момент привернули розвалини, які були справа.
Поворот виявився той що й треба, далі по дорозі ми минули кладбище уже неіснуючого села Зарубинці.

 
І невдовзі через перекопані кабанами дороги та стрьомні стежки ми доїхали до цілі.


Тут уже були люди, вони «офігелі» коли побачили, що ми приїхали туди велосипедами)) Місце й справді пречудове, вид шикарний. Дякую tim-tom за наводку))) Хлопці відразу рванули купатись, а я розпитував – чи можна якось проїхати на Монастирьок, на жаль таку дорогу ніхто не знав.


Перед сном Blades порадував нас смачним борщем  з пармезаном та попили чай з Іван-чаю/липою.


 
Проїхали близько 30 км, поломок 1 шт

День третий
Останній відрізок у нас був самий довгий, тому я потихеньку підганяв хлопців, щоб раніше виїхати та покинути Трахтемирів поки не настала сильна спека. Поки готувалась каша toru_st чистив свій телефон від багнюки.


Вирушили в дорогу ми близько 10 години ранку.Фото  перед виїздом  Улыбка


Спробували шукати дорогу на Монастирьок (на карті генштаба вона пунктирною лінією), Topman навіть щось знайшов, але ми вирішили не ризикувати і поїхати тою що є. За ніч глина підсохла і дорога стала доволі проїзжабельною.


На повороті до Монастирька навігатор знову почав чудити і я вирішую не ризикувати і їхати до дачі Бакая, там поповнюємо запаси води і їдемо в сторону Канева.
Перед виїздом на асфальтну дорогу, що йде від дачі Бакая ми зустріли самий крутий підйом, я спробував на нього заїхати, але зі своїми 11-28 не осилив та й було відчуття ніби завалююсь назад. Тут хочу відмітити Короля Артура, цей чувак псих (в хорошому розумінні), він заїхав на всі підйоми що були по маршруту, я не знаю де він брав сили, але явно щось точив з кармана якійсь ніштячки)



Дачу спалили, мабуть всі про це знають, з вертолітного майданчика зробили пасіку так що дивитись там особо нічого, по дорозі побачили дерево-тризуб.


 
Ми проїхали до піонерлагеря, там набрали в людей води, Nazar відсипав нам, як самий натуральний «драг ділєр», колес-аспаркаму. Вернувшись назад, до дачі, ми заїхали в столовку пообідати та відпочити перед ривком на Канів.

 
Там же нас зустрів місцевий житель

 
Після обіду ми рушили в сторону Канева. Дорога була асфальтна і хорошої якості, їхати одне задоволення. В селі Трахтемирів на спуску я вперше почув як в мене визжать перегріті колодки, спускаючись я надіявся, що в Topman витримають ті ашановські гальма, а то спуск дуже крутий.
Дорога до Канева це калейдоскоп красивих пейзажів.




Topman почав відставати, приходилось його стимулювати батончиком, Nazar брав на буксир і підштовхував періодично.



В Грушеві до нас підїхала машина, я подумав, що будуть питати дорогу і навіть зробив розумне лице, але вони всього на всього роздавали візитки сайту, який пропонував велотури в Карпатах.
До речі, ми ще й побували в Київській області  Улыбка


В Каневі біля АТБ до нас підійшли місцеві велосипедисти, ми розговорились, виявилось, що вони дивляться програму Трясця Педалі, ну ми пропіарили наш форум, розповіли про гонки і про Велодень. Говорять, що в цьому році у них на Велодень зібралось більше сотні велосипедистів, а кількість велосипедистів збільшується. Розпрощавшись, ми рушили далі, біля підвісного моста в Михайлівці Topmanзатіяв суперечку, він наполягав, щоб ми виїхали в Софіївці на трасу і вернулись в Черкаси нею.


Загальним голосуванням більшістю було вирішено їхати через Хрещатик.  А піски в Крещатику були вологі ми пролетіли їх майже не замітивши, вискочили на асфальт і дали хороший темп в 20-24 км/год, періодично слухаючи позаду «мати» і дорікання від Топмена – що ж ми такого обжерлись, що летимо як коні. Кілька зупинок


і ми в одинадцятій годині вечора під щасливі вигуки проїжджаємо знак «Черкаси».  В Лісовому була остання зупинка, всі один одному подякували за компанію. Вся група зійшлись на думці, що три дня для Трахтемирова мало, потрібно хоча 4 дня і один день провести в якомусь красивому місці, так що поїздку обов’язково повторимо.
Від себе скажу, що всі розповоді та фото про Трахтемирів це фігня, що зрозуміти, що це, потрібно проїхатись там
За день проїхали близько 140 км, поломок 0 шт

маршрут / gpx

Записан

Cannondale trail 6 (white)
 facebook/strava
hooll
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 1306



Просмотр профиля
« Ответ #1 : 24 Июня 2016, 00:48:00 »

Солидный кусок оставили на последний день Улыбка

А все приключения которые произошли с вами, только добавляют изюминку в походу в целом Улыбка

Коля, спасибо за отчет, всегда любим читать о путешествиях (с картинками) )))
Записан

... ветер в голове попутным не бывает...
MaZiLo
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 361



Просмотр профиля
« Ответ #2 : 24 Июня 2016, 07:18:27 »

hooll, пожалуйста Улыбка  жаль, что у тебя не сложилось составить нам компанию. А выбор места второго лагеря я оставил за ребятами, они знали на что идут) И как по мне не пожалели, место там и вправду шикарное.
Записан

Cannondale trail 6 (white)
 facebook/strava
Heretic
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 393



Просмотр профиля
« Ответ #3 : 24 Июня 2016, 07:52:39 »

Солидный покатун. Респект за ремонт тормозов. На века сделали Улыбка Хороший пример как надо катать походы.
Записан
tim-tom
Веломонстр
*****
Offline Offline

Сообщений: 1171



Просмотр профиля WWW
« Ответ #4 : 24 Июня 2016, 10:06:26 »

Почитав, як побував) В таку погоду ще не був там, жорстко. А ота труба і є джерело, звідти і місцеві набирають воду і ми набирали.
Записан

MaZiLo
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 361



Просмотр профиля
« Ответ #5 : 24 Июня 2016, 10:15:42 »

Почитав, як побував) В таку погоду ще не був там, жорстко. А ота труба і є джерело, звідти і місцеві набирають воду і ми набирали.
А нам мужик сказав, що якась там річка... вода там не дуже і запропонував набрати з його крана, хоча й там вода на смак не дуже.
Записан

Cannondale trail 6 (white)
 facebook/strava
tim-tom
Веломонстр
*****
Offline Offline

Сообщений: 1171



Просмотр профиля WWW
« Ответ #6 : 24 Июня 2016, 11:49:13 »

Почитав, як побував) В таку погоду ще не був там, жорстко. А ота труба і є джерело, звідти і місцеві набирають воду і ми набирали.
А нам мужик сказав, що якась там річка... вода там не дуже і запропонував набрати з його крана, хоча й там вода на смак не дуже.
одного разу були, то зайшли у двір попросили води(хата була зверху села). дід сказав, що у них тут проблеми з колодязями і ніхто не хоче їхать копати так глибоко. Сказав що набирають внизу з труби. Якщо по карті подивитись русло цього джерела-річки то видно що мусить бути чистою, там всього 2-3 км русла
http://www.clipular.com/c/5149938339545088.png?k=8a-XbyUHZqDZ6bDszNjQJ2uS4E4
ну і я наче памятаю, що на смак ок була.
Записан

MaZiLo
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 361



Просмотр профиля
« Ответ #7 : 24 Июня 2016, 12:09:58 »

Я на смак не пробував, але візьму собі на замітку. По карті глянув, джерело не далеко від дороги, цікаво глянути Улыбка
Записан

Cannondale trail 6 (white)
 facebook/strava
toru
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 259


...солнце на спицах, синева над головой...


Просмотр профиля
« Ответ #8 : 24 Июня 2016, 13:08:04 »

Покатун видався на славу, факт.
На рахунок повторити - всіма кінцівками ЗА Улыбка
Дякую за звіт
Записан

Женюлька
Велобайкер
***
Offline Offline

Пол: Женский
Сообщений: 145



Просмотр профиля
« Ответ #9 : 24 Июня 2016, 13:22:28 »

Спасибо, интересно Подмигивающий с тормозами оригинально Покатушка Толя, перед следующей покатушкой сходи в церковь Веселый
Записан


Если вас грызёт совесть - выбейте ей зубы, пусть она вас нежно посасывает...
Topman
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 382

096восемь168241


Просмотр профиля
« Ответ #10 : 24 Июня 2016, 13:28:37 »

Доречі варили тормоза,  вроді на Богдана Хмельницького 56 (приватний сектор). Звати мужика Віктор. На всяк випадок перед серйозною поїздкою почитайте з якого сплаву зроблено Ваш велосипед Подмигивающий. Він же нас і вгостив шовковицею та зеленню дав доброї води на дорогу. Мені несподобалась вода в колодязі, що в Григорівці. Вода зі скважини коло Луковиці непогана, був зовсім легенький присмак заліза.  
Записан
Topman
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 382

096восемь168241


Просмотр профиля
« Ответ #11 : 24 Июня 2016, 13:33:59 »

Спасибо, интересно Подмигивающий с тормозами оригинально Покатушка Толя, перед следующей покатушкой сходи в церковь Веселый
Краще скажіть як можна вгробити тормоза так, щоб витік дот?? В замешательстве Колодки були стертими, але не до заліза явно. Скажу, що коли дот потік обидві колодки були на місці.
Те, що в церкву треба те незаперечую , був ще один випадок коли біля церкви помітили, що розірвало гуму на задньому колесі.
Записан
Лесь
Велочайник
**
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 57



Просмотр профиля WWW
« Ответ #12 : 24 Июня 2016, 15:39:07 »

Крута поїздка і фото  Велобайкер
Записан

prosst
Велобайкер
***
Offline Offline

Сообщений: 126


Просмотр профиля
« Ответ #13 : 24 Июня 2016, 16:09:14 »

за тормоз и отчёт пять баллов  Улыбка
Записан
Король Артур
Велобайкер
***
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 198


Матрасник


Просмотр профиля
« Ответ #14 : 24 Июня 2016, 19:36:02 »

А ота труба і є джерело, звідти і місцеві набирають воду і ми набирали.
Сааб говорил что это водопад Синьлук
Записан


Независимо от того, куда вы едете, — это всегда в гору и против ветра
Страниц: [1] 2   Вверх
Печать
Перейти в:  

Подпишитесь на RSS-ленту!