Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
Вам не пришло письмо с кодом активации?

Войти

 
Расширенный поиск

51428 Сообщений в 4458 Тем- от 1615 Пользователей - Последний пользователь: byshynA

24 Июля 2019, 05:34:55
Форум черкасских велобайкеровВелопоездки и велопутешествияВелопутешествияОтчеты и результаты (Модераторы: Billy, Pavka, Edwardpo)Керменчуг - Черкаси 26-27.04.14
Страниц: [1]   Вниз
Печать
Автор Тема: Керменчуг - Черкаси 26-27.04.14  (Прочитано 1639 раз)
0 Пользователей и 1 Гость смотрят эту тему.
philka_ua
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 527



Просмотр профиля
« : 27 Апреля 2014, 18:24:16 »

Коротенький звіт:

Учасники велопрогулянки: philka_ua, tatarinus, alex
Загальний кілометраж: 200 км +
Середеня швидкість близько: 22 км/год

Вся подорож, розділилась на 2-і частини:

Переміщення з Черкас на станцію ім.Т.Г.Шевченка.
1. Трек (ссилка)
2. Дистанція: 38 км (моя від дому, у хлопців можливо менше на пару км)
3. Середня швидкість: 23 км/час
4. Максимальна швидкість: 34 км/час
5. Час подорожі: з 21-20 до 23-00
6. Набрана висота: 111 м

Зустрілись о 21-00 біля літака, та вирушили в напрямку Сміли по трасі. Їхали так сказати "бодрячком" так як дув прохолодний попутно-боковий вітер. На виїзді з Черкас зустріли перший блок-пост. Зупинялись один раз я замінив акумулятор в фонарікуб, а tatarinus підкручував гвинтик в каретці. Доїхали швидко і залишалось ще майже 2 год до потягу 187Ш. Відразу купили квитки в загальний вагон, розібрали велосипеди та чекали потяг, попиваючи каву з купленими пиріжками.


Запамятався дідусь, який нам подякував "за те що ми є". А також, те що температура поступово почала знижуватись... Приблизно о 00-30 об'явили посадку і ми перемістились на перон, де вже було доволі прохолодно. Без проблем зайшли в загальний вагон (звичайний плацкартний, тільки сидячі місця) та розмістили велосипеди на 3-тій полці. Порівняно з вулицею у вагоні було тепло та майже не було людей. Перекусивши, майже відразу лягли "перекімарити" на нижніх полках, з рюкзаками під голову. Здивував чоловік, який заліз на 2-гу полку над tatarinus (вагон то майже пустий) та тихенько попивав собі свій "грінвіч". Після того як поїзд рушив, майже відразу заснули. Перший раз я і tatarinus проснулись приблизно після часу шляху - від холоду. Тут потрібно "подякувати" нашій провідниці, за відкриті вікна в туалетах та відкриту дверь в тамбур. Одягнувши все що тіки можна (а в мене це була контактна обувка) вляглись спати ще приблизно на годинку. Порадувала дівчина, яка зайшла о 02-30 до нашого вагону та захотіла сісти на місце де спав tatarinus, а вагон все ще був напівпустий то!... Далі вже не спали, а грілись "як пінгвіни" аж до самої висадки з потягу. Подорож на ньому заняла приблизно 3 год та коштувала 18 грн з особи. На цьому перший етап подорожі завершився.

Переміщення з Кременчука до Черкас.
1. Трек (ссилка)
2. Дистанція: 162 км (моя, у хлопців можливо більше на пару км)
3. Середня швидкість: 20,5 км/час
4. Максимальна швидкість: 58 км/час
5. Час подорожі: з 5-00 до 19-20 (загальний 14 годин)
6. Час руху: 7-55 год
7. Набрана висота: 928 м.

Відразу після потягу, на вулиці було ще холодніше, тому ми бистенько перемістились в буфет вокзалу Кременчука

     

десь до 5-ої ранку ми відігрівались в буфеті, чаєм та пиріжками. "Буфетчиця" на нас подивилась "дивним поглядом" коли, взнала що ми будемо "крутити" аж до Черкас. Зібравши велосипеди вирушили подивись місто. Коло самого вокзалу, ми зустустріли чоловіка, який поцікавившись куда ми слідуємо, порадив скорегувати наш трек - по правому берегу Дніпра через с. Власівку, дамбу, шлюзи, м. Світловодськ.

          

Відразу рушили, в центр міста до вічного вогню. Хотілось би відзначити відразу: непогані дороги, каштани які вже цвіли та низьку пемпературу (десь 5-10 град).

                                                       

Далі поки на вилицях ще було мало машин та народу ми виріши, глянути на завод, де збираюсься такі вантажні автомобілі як "Краз".

                         

Постоявши трошки на сонечку що покищо не гріло, вирушили назад в центр, розглядаючи саме місто. Слід зазначити чистоту міста. Також здивували баки для сміття.

               


Далі було вирішено їхати в сторону річкового вокзалу, щоб поснідати та попити чаю, або кави. Попутно фотографувались, біля воєнної техніки (памятників), воєнної частини, а також в центрі міста.

                                        

Проїхавши по парковій зоні, ми вирушили по набережній. Зазначу, що парки та пляжі в Кременчуку чисті та впрорядковані. Минувши річковий вокзал, на наберіжній ми вирішили доїсти "бутерброди та пирожки" з що везли з дому. На місці сніданку нам відкрився крисивий вид на "Крюковський міст" та на Дніпро.

                                                       

Прогрішвись на сонечку (десь о 7-20) ми повернулись до річкового вокзалу (приміщення якого повністю окупував офіс "приват банку") та знайшли невеличку кондитерську, де попили чаю та поїли трошки солодощів. Рядом знайшли кумедний парк, з відомими персонажами радянських мультфільмів.

                              

Сніданок, чай, парк з песнонажами мульфільму заняв приблизно 1 год. Приблизно о 9-00, ми вирушили на виїзд з міста, так як трошки спізнювались щодо запланованого графіку. По місту ми накатали 20 км. Вцілому місто сподобалось, єдине, що хотілось би більше часу та побачити місто вечьром. Що мені особисто як велосипедисту не сподобалось - це безумна кількість світлофорів (через кожні 50 м).

По дорозі Кременчук - Кривуші - Михайленки - Власівка - Дамба - Світловодськ, не дивлясчись  на "пральну доску" та на боковий вітер, ми їхали доволі швидко: 24-26 км/год. Бачили та привітались з групою шосейників яка "вламувала" по зустрічному курсу досить швидко... О 10 годині ранки ми доїхали до дамби, якою закінчується Кременчуцьке водосховище. Тут вперше, я спімав себе на думці, що в мені в руки не холодно - ставало тепліше, tatarinus навіть трошки роздягнувся.

                                   

Перед Світловодськом, ми зустріли блок-пост з чоловічками з автоматами, які зупиляли всі машини, їхавших в місто (на виїзді з Кременчука не було, або я його не помітив). Відразу після дабми, на шлюзах вирішино було зробити коротеньку зупинку для фото. Але вона вийшла довшою, внаслідок того що ми застали момент проходження через ворота шлюзів, тягача баржі "Нібулон" (саму баржу ми побачимо пізніше, з річкового вокзалу Світловодська).

                                                                      
Записан

philka_ua
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 527



Просмотр профиля
« Ответ #1 : 27 Апреля 2014, 18:25:21 »

В'їхавши, в м. Світловодськ, почали шукати місце з гарним краєвидом для поповнення нашого енергетичного запасу, за допомогою солодощів та фруктів. Вирушили по набережній та зробили зупинку для фото коло річкогового вокзалу.

                              

На річковому вокзалі ми були, приблизно хвилин 10. Після чього запитавши дорогу до найближчого парку, побачили що потрібно піднятися по дуже куртому, грунтовому підйомі в місто. Ось на ньому я і "примостився" попавши переднім колесом, в пісок (це було єдине падіння наше). Впав на ту ж руку що і в Одесі, але все обішлось. Виїхавши нагору ми знайшли парк, з радянськими атракціонами. Цікава атмосфера там.

                    

Проїхавши парк, ми знайшли магазинчик, в якому купили солодощів та молочні напої. Поївши, попивши, погрівшись на сонечку, вирушили на виїзд з міста. В самому місті багато різних холмів та підйомів, з одного з них, ми спускались хвилин 10, спостерігаючи неймовірні краєвиди на Дніпро з висоти (нажаль не зупинялись для фото). Проїхавшли Світловодськ, на містку через затоку Дніпра, ми побачили перший підйом. Вирішили зупинитись та переодягнутись в літній варіант одежі (принаймі стояти на сонці було вже доволі жарко).

                    


Далі пішов, рельф "вверх - вниз". Вцілому між Світловодськом та Чигирином великих горок (протяжністю більше ніж 500 м) я нарахував 6. Вирішили їхати не зупиняючись до с.Велика Андрусівка. Перед спуском в це село, о приблино  о 12-20 ми зустіріли першу групу одеситів "Velocio Fleche". Привітавшись та побажавши усіпіху поїхали далі, нас в Андрусівці чекав перепочинок та чай з солодощами... Відпочивши в 13 - 00 ми вирішили їхати без значних зупинок аж до Чигирина. Деякі спуски проходили з екстрімом: на самому спуску був здебільшого непоганий асфальт, а ось знизу зачасту ямки. Після тривалого підйому в с. Калантаєв ми зустріли 2-гу матрасну групу "Velocio Fleche", яка піднімалась зустрічним курсом. Після останньої та найдовшої горки перед Чигирином та в'їзді в Черкаську область, ми зупинились для невеличкої фотосесії.

               

До фотосессії ми проїхали 80 км. Далі був спуск до об'їзної Чигирина. На розвилці об'їзної нас чекав, ще один блок-пост, але на відміну від інших тут міліції не було. Взагалі на перший погляд пост був пустим, тільки парочка оборонців лежали в машині. Подивившись на нас одним глазом, вони продовжили спати... Останій шматочьок шляху до Чигирина ми їхали швидко тримаючи 28-30 км/год, наче і не було 100 км позаду Улыбка

В 15-00 ми були вже в Чигирині, піднявшись на Замкову гору фотографуючи навколишні краєвиди, влаштували невеличкий відпочинок.

     

Поповнивши запаси води в місцевому супермаркеті, вирушили по об'їзній Чигирина, в напрямку Холодного Яру. Хотілось би зазанчити підйом, який пішов відразу з Чигирина, довгий та виснажучючий. Отак піднімаючи та спускаючись ми невеличким темпом добрались, до с. Суботів, де коло Іллінської церкви зупинились на ще один відпочинок. Почали доїдати запаси шоколаду! (якого врешті-решт так і не здолали, так і привезли до дому)

     

До зупинки в Суботові, наша подорож з ранку тривала 11 годину, проїхали 112 км. Не дивлячись на це, до наступної зупинки в с. Медведівка ми поїхали досить швидко 28-30 км/год.


В Медведівці, з'ївши пів шокаладки ми довго думали: "чи пити чай чи ні?" А ще довше його шукали, як виявилось це проблема, для місцевого бару та магазину.

               

Також під час цієї зупинки, до нас пристала дітвора з запитаннями: "А дай покататись!", "А де такий велік взяти?". Після короткого виховного моменту, ми потихеньку вирушили до траси, через Тясмин і в напрямку Черкас. По трасі їхали рівним темпом 25-27 км/год, вітер не мішав. Останній раз ми, зупинились, щоб допити наші запаси води, на виїзді з с.Леськи.


Обговоривши, необхідність велоспорядження, захисту для велосипедистів, різні типи велосипедів, вирушили на останні 13 км до Черкас.

Минувши ще один, але вже живий блок-пост після с.Червона Слобода, ми приїхали в Черкаси.

Мої враження: поїздка сподобалась, багато цікавого, багато вражень. Негативу трошки добавила холодна нічна та ранкова погода. А також тріснута застьобка на контактній обуві.

ПС. 2tatarinus та alex дякую Вам за поїздку, можливо Ви додасте щось, що я упустив.

ПС2. Можливо в когось є старий пластиковий ремінець з обувки екзустар?
Записан

saab
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 2236


Просмотр профиля
« Ответ #2 : 27 Апреля 2014, 21:53:30 »

Порадувала дівчина, яка зайшла о 02-30 до нашого вагону та захотіла сісти на місце де спав tatarinus,...

А з дівчиною то що?
Записан

UR1CB*, вставка відео http://www.youtube.com/v/
philka_ua
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 527



Просмотр профиля
« Ответ #3 : 27 Апреля 2014, 22:07:29 »

Порадувала дівчина, яка зайшла о 02-30 до нашого вагону та захотіла сісти на місце де спав tatarinus,...

А з дівчиною то що?

нічього, розбудила, прогнала сіла і сидить  В замешательстве

парадокс у тому що, вагон напівпустий: сійдай куда хочешь, ні нада туде де tatarinus спав Улыбка
Записан

tatarinus
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 445


ЛуАЗ-969М


Просмотр профиля
« Ответ #4 : 27 Апреля 2014, 23:02:12 »


На фото філіал "Нібулона" в селі Вітове.
  Поїздка вийшла гарна ,загальний кілометраж по моєму велокомпу 207. Дуже сподобалась сама ідея - можемо десантуватись в якесь місто і своїм ходом назад. По шосе літом в межах одного дня можемо захопити радіус кілометрів до 300, а якщо з ночівлею в якомусь готелі ...
  
Порадувала дівчина, яка зайшла о 02-30 до нашого вагону та захотіла сісти на місце де спав tatarinus,...

А з дівчиною то що?
 
   Пропонували грітися як пінгвіни, а вона зашарілася. Улыбка  
  
Записан

-А ти хотів би до цариці на службу?
-Не хочу служби, я хочу шаблю і коня.
Alex
Велобайкер
***
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 196



Просмотр профиля
« Ответ #5 : 27 Апреля 2014, 23:05:34 »

Маршрут дуже підходить за покритям (99,8% асфальт) для шосейної велоспільноти, а за цікавістю для всіх  Велобайкер

Фото з мого фотоапарата
Кременчук
Вічний вогонь


Пам'ять про війну

Автокраз


Велочебурашки

Шлюз перед Світловодськом

На Замковій горі в Чигирині



« Последнее редактирование: 27 Апреля 2014, 23:15:48 от Alex » Записан

+380978389931
toru
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 259


...солнце на спицах, синева над головой...


Просмотр профиля
« Ответ #6 : 27 Апреля 2014, 23:07:03 »

Мабуть в неї погана асоціація з пінгвінами
Записан

hypercub
Велочайник
**
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 65



Просмотр профиля
« Ответ #7 : 04 Мая 2014, 13:24:30 »

Чи відчувався в якійсь мірі дискомфорт на шосейних веломашинах у звязку з критичним станом доріг?
Записан

philka_ua
Веломонстр
*****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 527



Просмотр профиля
« Ответ #8 : 04 Мая 2014, 13:58:57 »

Чи відчувався в якійсь мірі дискомфорт на шосейних веломашинах у звязку з критичним станом доріг?

ну дороги звісно не айс, але не так критично. Зупинялись порівняно часто, тому можлово і не так відчувалось, а можливо я просто звик  Улыбка
Записан

tatarinus
Велоперец
****
Offline Offline

Пол: Мужской
Сообщений: 445


ЛуАЗ-969М


Просмотр профиля
« Ответ #9 : 04 Мая 2014, 14:31:51 »

Чи відчувався в якійсь мірі дискомфорт на шосейних веломашинах у звязку з критичним станом доріг?
Їхати можна, на деяких ділянках треба пильнувати за станом шляху через ями, на інших можна летіти.
Записан

-А ти хотів би до цариці на службу?
-Не хочу служби, я хочу шаблю і коня.
Страниц: [1]   Вверх
Печать
Перейти в:  

Подпишитесь на RSS-ленту!