Форум черкасских велобайкеров

Велопоездки и велопутешествия => Покатушки => Тема начата: Yaris от 16 Августа 2018, 12:44:55



Название: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: Yaris от 16 Августа 2018, 12:44:55
ПЕРЕДМОВА (НЕобов'язково до читання  ;))
Поїздка була досить спонтанною. Бажання випробувати себе і свій бюджетний "двохподвіс" в нормальних умовах не покидало мене з моменту покупки, але на жаль, в моєму місті немає ані цікавих місць, ні компанії, з ким би можна було провернути таку авантюру, тому почав шукати однодумців по близькості. Випадково натрапив на форум черкаських велобайкерів http://forum.velo.ck.ua (http://forum.velo.ck.ua) - і що не менш важливо - живий форум :-)

Підписавшись на покатуху (http://forum.velo.ck.ua/index.php/topic,5656.0.html), яка просто чудово підходила мені за часом, так як і туди і назад був дизель, який мене привезе і відвезе додому, тому що проживаю в сусідноьму місті Золотоноша. Довго думав варто чи ні, адже дистанція в 60-70 км з купою підйомів і спусків, здавалася трохи важкуватою для людини, котра їздить 20-30 км з трьома некрутиими підйомами довжиною до 100 метрів, але все ж таки жага до хоч якихось нових відчуттів і краєвидів перемогла :).

Покатуха очима новачка :ride2:

Для мене покатуха почалася о 3:30 ранку. Прокинувшись, ситно поївши, приготував сумку і зібрався в дорогу, так як до вокзалу ще їхати як мінімум 5 км, а дизель вже в 5 ранку. О 6:00 зустрів уже й інших учасників покатухи, і в Черкасах разсілись в різні вагони. Так спочатку я познайомився з Колею, Ірою і Аріною. Не прийшлося і без веселих курйозів - дехто сів не в той дизель :D Так я заочно познайомився з Віталієм, але всі звали Вандалька  :)

Прибувши на станцію. ім. Т. Шевченка, почекавши всіх, випивши каву ми висунулися в дорогу.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39267462_1774304532617769_9014666532126457856_o.jpg?_nc_cat=0&oh=bac74295892c338d6e05f81dd219a624&oe=5C0E1B6A)

Проїхавши трохи місто ми виїхал на трасу. Проскочивши маленький шматочок траси Сміла - Умань, ми потрапили в тунель з дерев, який тягнеться до самого лісу.

(http://picua.org/img/2018-08/16/13dr2m1y6z57s5jsbg15357lj.jpg)

Після спуску дорога була уздовж ставка, на якому немає ні відпочиваючих ні рибалок, лише самотній лебідь чи лебедиха спокійно плавала в ставку  :). Тут і був уже маленький привал.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39217465_1774305705950985_8804123958216491008_o.jpg?_nc_cat=0&oh=3fef67c6f14ad72b847d4fc796fd0a00&oe=5BFB0C8A)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39200708_1774306859284203_4032447285571878912_o.jpg?_nc_cat=0&oh=0c34cf2cf3d6d01ed0353da26559aeff&oe=5C0FCECE)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39188326_1774303359284553_4320745814264643584_o.jpg?_nc_cat=0&oh=801179e5c2ec375384a34c893bffec35&oe=5C058A8D)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37536314_1774306965950859_6633221739042045952_o.jpg?_nc_cat=0&oh=88c0e2a6174452e772f4c31ced69da7a&oe=5C0E4475)

Після привалу ми ринули далі. Польовими дорогами з високими підйомами і просто очманілими спусками ми потрапили в якесь село, де поповнивши запаси води знову нас чекав  шлях на підйом.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39167149_1774304675951088_3388564926929829888_o.jpg?_nc_cat=0&oh=cb94e7ec679638aa14d9d79a0b88aa1b&oe=5C0C2E3A)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39173217_1774304522617770_895559290339721216_o.jpg?_nc_cat=0&oh=1d4d85fa8ed04cf084229b4229d1e219&oe=5C06A449)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39032418_1774304899284399_6643752247232561152_o.jpg?_nc_cat=0&oh=fc6942aa33464fcec1865e6aa3ac5ebc&oe=5C025CE2)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39077872_1774304795951076_3909978573754073088_o.jpg?_nc_cat=0&oh=86decdde689f9417c615704557d72048&oe=5BF514E8)

(http://picua.org/img/2018-08/14/xpylz265to1gmvkes02mvdzu5.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39154898_1774305109284378_5122894986165092352_o.jpg?_nc_cat=0&oh=02ecf3ff1df86ae31f93d4e1166e66a8&oe=5C122D17)

Здавалося б скільки підйомів - що може бути гірше, але ... ми в'їхали в ліс, і от підйоми в лісі набагато цікавіші, ніж просто підйоми, з брудом, вимитими дорогами або зовсім без дороги, гіллям, комарями, хоча завдяки кропиві - комарі майже не відчувалися, але все це компенсувала краса природи та дивовижні спуски, навіть по вимитих дорогах були дуже швидкими і класними.

Після чергового спуску, як ми називали, наш "предвадітель" сказав - нам сюди  ;). За два роки дорога заросла, і це було маленьким сюрпризом) Трава і бур'яни, висотою до півтора-двох метрів, не могли бути непоміченими, колючки, і ще кропива - мені здалося, що це найгірша дорога. Після невеликого підйому ми потрапили на поле, де зустріли косулю, красиву і граціозну як дика гірська лань :-)


(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39269524_1774306265950929_8950288691801096192_o.jpg?_nc_cat=0&oh=996bd14691f288e895819e9010668163&oe=5BF2317A)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39176336_1774304319284457_6298589648620879872_o.jpg?_nc_cat=0&oh=e3b2ceb97e3bcde72d1ab451cc769462&oe=5C13EEB5)

Але, хай йому грець, вся краса поля на цьому і закінчилася - напевно на той момент була найжахливіша ділянка всього маршруту, йти було складно, не те щоб їхати, але ентузіазм не пропав і хто як міг так і пробирався через переоране поле, жаль що ніхто так і не сфотографував.

Після поля був невеликий піт-стоп так як "предвадітель" Коля пробив колесо  :-\. Врешті-решт після чергового підйому та спуску нас чекав дерев'яний млин. Вітряк виглядає непогано, має три поверхи, і на кожен з поверхів є вільний доступ.


(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39159156_1774303855951170_8731145420111085568_o.jpg?_nc_cat=0&oh=adad489e97893321d2fcb4b7986b93a3&oe=5C0CA81E)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39124690_1774305212617701_4183712636417867776_o.jpg?_nc_cat=0&oh=10a91c69d066e5365c60035b0acf83f4&oe=5C0C2E40)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39146163_1774303909284498_2482865266048892928_o.jpg?_nc_cat=0&oh=02f3135a13742f17cc2ad9bc023cdee5&oe=5C11FFCE)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39177639_1774305205951035_4914720541258022912_o.jpg?_nc_cat=0&oh=a65453ceb0b580eda90f5579ab57c6ce&oe=5C0A6E02)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39086607_1774304972617725_3023046708775878656_o.jpg?_nc_cat=0&oh=fa322c92ac44354871a61b438b6eb76d&oe=5BF633DB)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37530140_1774305052617717_8184326638004076544_o.jpg?_nc_cat=0&oh=e0d72833ca00d92916b34966fbe1d8a6&oe=5BEEA7BC)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39181551_1774303925951163_1091661213537927168_n.jpg?_nc_cat=0&oh=9dd279ad29bb1906fe38cfdbfa6446f8&oe=5C01FC4D)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39278290_1774303395951216_5178680203248926720_o.jpg?_nc_cat=0&oh=d5c0526e3e01df2f903373ceba7ac06d&oe=5BFF80C3)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39203571_1774306705950885_4929866434189721600_o.jpg?_nc_cat=0&oh=47ae48f97323e7a47cf626b556905638&oe=5C086439)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39167152_1774303119284577_8371526176329433088_o.jpg?_nc_cat=0&oh=52d7adcb3f54c4271dcc835c8afa73b4&oe=5BF30C6C)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37488360_1774305849284304_7764103661919141888_n.jpg?_nc_cat=0&oh=d203fcc3175e7a44f3102da5317deb24&oe=5C110702) (https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39047125_1774304389284450_4640260375718133760_n.jpg?_nc_cat=0&oh=1be708d12dc05112d18259407aaeccb1&oe=5C143EC3)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39054793_1774306609284228_6435015006990893056_o.jpg?_nc_cat=0&oh=7fcfde548d2068878e232ebbba2a942a&oe=5C07AB7D)

Тут влаштували невеликий привал, хвилин на 50 і висунулися далі. До цього часу я вже встиг поспілкуватися з більшою частиною групи і знав Євгена, Сергія, Влада, Олексія, Колю, Вандальку, Іру, Аріну і Даніла, у якого був найоригінальніший велобайк :-).

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39196381_1774306865950869_8675171482164264960_o.jpg?_nc_cat=0&oh=6650885ca8fb6fae034b57b3f3fe25c4&oe=5BF42FAE)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39266644_1774306575950898_4590277732465639424_o.jpg?_nc_cat=0&oh=6f60c944b6a86b3e26283b1e28bcac5b&oe=5C0153A1)

Проїжджаючи село, назви не пам'ятаю, в місцевому магазинчику зробили 10 хвилинний привал, випили по квасу і поїхали далі.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39265779_1774303439284545_252746314129866752_o.jpg?_nc_cat=0&oh=a9c24db94b5a3b3887cc64c91f1b4a4e&oe=5BEE9356)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37157079_1774304992617723_3485803665116102656_n.jpg?_nc_cat=0&oh=8c09848837b899a1880808ef6c2196fb&oe=5C0F350C)

У районі обіду ми потрапили в ліс в альтанку на сосісінг. За дві години відпочинку встигли і посмажити сосиски і, за пропозицією Євгена, запекти кукурудзу, яка виявилася дуже смачною.

(http://picua.org/img/2018-08/14/t59gn9xze9fm32bk9sid2v1l6.jpg)

(http://picua.org/img/2018-08/14/qv3h5lc3kigj76o5b1w382kf6.jpg)

(http://picua.org/img/2018-08/14/c2vnxc0qk43mwcv3mrx1myr9r.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39249521_1774303522617870_1289360327699333120_o.jpg?_nc_cat=0&oh=b563454e1ff6471989bb01232e6e8470&oe=5C100E57)

(http://picua.org/img/2018-08/16/o3n0fvwyc7547rpe2kagtykc0.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39142025_1774302965951259_3991176695716511744_o.jpg?_nc_cat=0&oh=ac861cc102c178afc235a612c6aaebba&oe=5BFE45ED)

Між іншим, відгадайте загадку - "Скільки потрібно людей щоб прибрати дві ланки ланцюга?".  ;)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39140520_1774305352617687_5853096957572022272_o.jpg?_nc_cat=0&oh=54a57a31a99e4a191dc89b648ff00b76&oe=5C0E31E7)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39192515_1774306975950858_7547981770872848384_o.jpg?_nc_cat=0&oh=d7459ae93b935a73475b058fdcae96d6&oe=5C0CA3F7)

Далі вся дорога була по лісу, це було чудово - дорога змінювалася кардинально після кожного повороту. Після довгого, але дуже класного спуску, ми зупинилися перед воротами психдиспансера, на території якого знаходилася печера Ірдинського Виноградського Успенського монастиря.

(http://picua.org/img/2018-08/16/s1lbrhdvixzszeyqy6kvycay2.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39154887_1774304192617803_5712031956485537792_o.jpg?_nc_cat=0&oh=93c776fb4392ad5d626565ff286eaa3d&oe=5BF76910)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39105870_1774303819284507_6464401383683522560_o.jpg?_nc_cat=0&oh=ab93c1a030a822dd10603b3ea17cb6ac&oe=5C0367B2)

Після фото-відео зйомки поїхали назад до розвилки щоб потрапити на партизанську базу. На розвилці до нас приєднався ще 1 велобайкер на шосейнику, це був Юра  :ride:

(http://picua.org/img/2018-08/16/98wy6hcyvc5gzsjvmds4sxv4x.jpg) (https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39223073_1774306292617593_3492723420070674432_n.jpg?_nc_cat=0&oh=235154002358dfbb3fcb0eb3372cafef&oe=5BFEDBC0)

Дорога була відносно хорошою, навіть в лісі, крім двох дерев, які лежали посеред дороги. Після подолання цих маленьких перешкод нас чекало ще два підйому. Вимита глина, кропива, пісок, гілки, кропива, комарі і знову кропива - такого розмаїття за одну поїздку я ще не бачив ;)!

(http://picua.org/img/2018-08/16/2mbomam0yig272529tjhewlxq.jpg) (http://picua.org/img/2018-08/16/5kbx84ak6px62wua3l8ufysz8.jpg)

Пізніше спуск в купу, на той момент вже любимої, кропиви і знову підйом. І ось - ми на партизанській базі.

(http://picua.org/img/2018-08/16/xzngok7i5016r8pg30ht05g1e.jpg)

(http://picua.org/img/2018-08/16/ugh39rn3vdbqc7hfteaopdo0n.jpg) (http://picua.org/img/2018-08/16/15tcra72ctz6ua20xw2jh2cty.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39179934_1774306145950941_2784606986543562752_o.jpg?_nc_cat=0&oh=9f03032522e253b17013ccdfda1a49f5&oe=5C0CB0A9)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39165972_1774303129284576_7560471587309223936_o.jpg?_nc_cat=0&oh=f1061447fa85f6f5b0acb313b06bf31b&oe=5C0D8670)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39182355_1774304115951144_5788739445326872576_o.jpg?_nc_cat=0&oh=7162b6f6eecf32608e70f6a7fff61200&oe=5C1407AD)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39289218_1774302972617925_6746706646291972096_o.jpg?_nc_cat=0&oh=ba974c2cab73c73ed118b72d1eeb7283&oe=5C039DD7)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39216110_1774303579284531_3632755653321162752_o.jpg?_nc_cat=0&oh=c047ba2dfbe074763915ecd2c77b89c7&oe=5C0B9E11)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/37529637_1774306739284215_1999476996215668736_o.jpg?_nc_cat=0&oh=1241cf2a04be3add83409f848a0409fd&oe=5BC533F7)

Після дрібного перекусу і фотосесії виїхали в сторону Сміли, по дорозі додому була ще старовинна церква. Дорога назад була помірною, без особливих підйомів та спусків.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39203121_1774305585950997_6640282622326996992_o.jpg?_nc_cat=0&oh=f926bbb984dad6f518380ce5cccb60cd&oe=5C0C57A5)

(http://picua.org/img/2018-08/14/qkx0gs514y2pcvhrn5xg8v09v.jpg)

(http://picua.org/img/2018-08/14/3qs3odpefemxfifmwsj4u8qaz.jpg)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39144094_1774303749284514_2084054132158627840_o.jpg?_nc_cat=0&oh=70bf69ca864bec43341922b3ae3e80ff&oe=5BF041A4)

Потрапивши до церкви, всі бажаючі зробили фото і ми поїхали на "фініш", на ст.ім.Т.Шевченка. Назад поверталися селами, і трохи трасою. На повороті до Сміли Даніл поїхав на Черкаси, а ми поїхали на вокзал. Після вечірнього перекусу влаштували на пероні фотосесію і знову різними групами розділу по вагонах для поїздки додому.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39221430_1774305922617630_4197230285772816384_o.jpg?_nc_cat=0&oh=e09362af8d0a23cfe7c62d04b43303b1&oe=5BFDC152)

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39183724_1774306049284284_694938949876973568_o.jpg?_nc_cat=0&oh=14b347116c35f4049dfa43aa9ebf04f0&oe=5C006219)

Кілометраж по Strav'і приблизно 78 км, всього 12 з половиною годин, чистої їзди 6 з половиною годин.

(https://scontent.fkbp1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/39154838_1324060287724365_8978987938150875136_n.jpg?_nc_cat=0&oh=5c9c241a031c0cb63d019c7237afbba8&oe=5BF67960)

Особисто я отримав море позитивних спогадів і емоцій, від самої поїздки і від всіх хто був на покатушкі. На цьому все, і спасибі за увагу.

P.S. Хочу частіше катати  =)


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: Леон от 16 Августа 2018, 12:57:09
Отличная покатуха в хорошей компании) За классный отзыв - жирный лайк!))


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: irishe4ka от 16 Августа 2018, 12:58:50
Ярік, дуже класний звіт!!! :)
Молодець, що поїхав та особливо, що послухав поради написати цей звіт на форумі!  ;)


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: Topman от 16 Августа 2018, 13:15:29
Звіт бомба


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: Yaris от 16 Августа 2018, 13:41:00
Всім дякую) дуже приємно, не думав, що буде така реакція  :)


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: madfox от 16 Августа 2018, 14:49:30
Тепер у нас з'явився свій літописець!  ;)
І не біда, що живе він на іншому березі - нам давно вже пора обкатувати і лівобережжя в т.ч.

Yaris, дякую за змістовний звіт! (http://www.kolobok.us/smiles/standart/good2.gif)

Додам трохи від себе (тим більше дехто просив "відписатись", тож краще пізно ніж ніколи)))

Після фотосесії на пероні, попрощавшись і дочекавшись коли уся чесна компанія піде сідати на потяг, як і планував, я розвернув коня на трасу до Черкас.
Вночі на трасі трафік невеликий, до того ж їхав в розслабленому темпі, насолоджувався прохолодою і отримував задоволення від їзди. Двічі зупинявся "в полі" і споглядав зоряне небо. Так, зорепад був. Але я, чесно кажучи, сподівався на більше (фотать не було сенсу). Тим не менше зоряне небо за межами населених пунктів з його Чумацьким шляхом, з усіма сузір'ями - вражаюче видовище, це просто треба бачити, щоб відчути різницю з містом.
Отак неквапливо і дістався додому до опівночі.

  :)


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: ВаНдАлЬкА от 16 Августа 2018, 15:26:15
Крутий звіт!

Доповню і свою частинку звіту ))

Вийшовши на вокзалі в Черкасах заскочив додому закинути в рюкзак фотоапарат та штатив. Дорогою зустрів товариша і майже до 12 ночі пили пепсі і катались по місту.
:ride2:
Після опівночі товариш пішов дивитись сни, а я поїхав за насосну станцію шукати зоряне небо без надмірного світла від міста.

Виперся на пляж (який колись рекомендував для споглядання місячного затемнення). А там темно... Тихо... Чути кожен шорох. :o
Вирішив залізти в воду і змити з себе пил покатушки. Вода тепла, а от повітря було холодним та й пісок був не теплий. Вкутавшись у велокофтину поставив фот на штатив і почав "ловити" зорепад.

Очима за годину побачив аж 4 метеорити. Фот не вловив жодного.

Більше сам не поїду в безлюдні місця ))

Поки їхав додому встиг зігрітись :)

Як результат маю +38 км до покатушки.

Вдома був майже о четвертій ранку.


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: semiora от 17 Августа 2018, 08:28:42
було дуже круто, дякую всім за покатуху, яріку за звіт  8)


Название: Re: Міні-звіт покатушки "10+1 негритят або Партизанськими стежками!" очима новачка )
Отправлено: Anthony от 17 Августа 2018, 09:46:45
Отличный отчёт.