Покатались класно! Море драйву і кайфу! Приймали участь : Я і Sadam.
Виїхали о 13.30. Я був без багажника і баула, оскільки хотів спробувати лайтовий стиль навантаження. Спальник і каремат прив’язані до сідла. (доволі непоганий варіант).
Літрова фляга у підфляжнику. Все інше : Їжа, мінігорєлка по методу Дрона, теплі речі, вода і ін - в рюкзак. Вийшло близько 6 кг. Фотик + карта фіксувався на рулі. Шлеї заплічного рюкзака витягувались на макс, так щоб рюкзак лежав на сідницях (практично не нагружав спину + вентиляція). Мінусом є те що на крутих віражах рюкзак кидало в різні сторони. Вже вдома, проаналізувавши показуху – зміг ще умовно відкинути близько кілограма непотрібних речей.
Через Свидівський ліс, Лазівок, Хрещатик, Пекарі
В 16.00 Були в Каневі де легко перекусили.
Далі Бобриця, Студенець. Цікавим моментом було те, що маршруту як такого в нас не було і цілі проїхати певні точки ми теж не тримали. Отже їхали куди хотіли і як хотіли. Компаса в нас теж небуло...
Так після повороту на Іваньків, ми звернули в ліс по грунтовому спуску аж до Бучака. В Бучаку їхали по стежці, аж поки знайшли стару вітряну мельницю.
Далі по тій же стежині круто вниз заїхали якомусь місцевому жителю в Двір.
Набрали води і поїхали вверх шукати місце ночівлі. Знайшли хорошу поляну в молодому лісі, де розклалися і назбирали дров. Тут нас знайшов дядька з ружжом.
Який мило представився зав. лісоового господарства. Він порекомендував нам проїхати вверх з кілометр, мовляв там буде хороше, обладнане місце для стоянки. Буде спокійніше і нам і йому. Так ми і зробили. Але оглянувши запропоноване місце - розвернулись і поїхали назад, де прекрасно розклались, розвели вогнище, повечеряли і в люлю.
Під ранок нас потривожив невідомий звір на імя "Локомотив", який пронісся лісом з високою швидкістю не розбираючи чи то травинка, чи дерево...
Підйом о 8.00. Поснідали і вперед!. Далі Іваньків, Григорівка, Луковиця, (крутенький підйом серпантином)
тупик(де ми вдало пообідали) і далі тріангулятор 222 м, Трахтемирів, Вел/мал. Букрин. На підйомі в Мал. Букрині обігнали двох єгерів на гірських велосипедах.
Після малого Букрина вирішили звернути на грунт і по грунту аж до Іванькова. Гравійний спуск в Стунець на якому у Павла викрутився болт опори багажника. Ремонтуємся. Поки ремонтувалися нас наганяє гроза. І от вже летимо 30км\ч в зливу…. На зупинці Студанці перекусили і перечекали грозу. І далі в Черкаси по стандартному маршруту, яким приїхали. В Черкасах були в 21.00.
Висновок : Круто! Море задоволення. Місця дуже живописні. А перепади висот які!!!!! Рівнини майже не було. Класна компанія. Хочеться знову і ще більше!!!
Ходових днів 1,5
Заг. кілометраж 255 км
Сер. шв. 19.5 км\год.
Проколів 0
Поломок 1
Випробувати мінігорєлку так і не вдалось, оскільки Павел набрав стільки смачної домашньої їжі, що нам вистачило її на весь час походу.
Лісників і ін. товаришів які б цікавились, що ми забули в заповіднику – не зустрічали.
Трек на карті додається!
Приєднуйтесь!
фото. тут.
http://ktm7.io.ua/album232515
Велопоездки и велопутешествия
